Меню сайту

Вхід



Увага! Сайт востаннє оновлено 29.12.2020 р.

Актуальна інформація на новому сайті https://bgc.edu.ua/

Соціальний педагог - Студенту

Найкраще за все, для початку, не піддаватись йому. Причому, головне не піддаватись найбільшому страху. У перші хвилини страх, зазвичай, не настільки сильний, він не встигає швидко і повністю заволодіти людиною, протистояти йому допомагає інерція попереднього стану. А ось потім, часто вже після зникнення конкретної загрози, дуже важко від нього позбутись. Але і з цим страхом можна справитись. Для цього потрібно, передусім, навчитись легко переключатися; не “застрявати” на ситуації, що минула, не “переживати” їх занадто довго, багаторазово повертаючись до одних і тих самих подій. І просто… не боятися. Особливо не слід хвилюватися через те, вірогідність чого не настільки вже й велика. Між іншим, дуже часто люди не вміють боятися того, чого слід уникати.


За американськими даними, третина опитуваних людей говорять, що бояться ходити вночі по вулиці в своєму районі, що злочинами, які викликають у них найбільшу небезпеку, є напади з застосуванням фізичної сили. У своїй основі загроза стати жертвою такого злочину є результатом страху перед незнайомою людиною, що, в свою чергу, посилює недовіру до людей і в цілому соціальну нестабільність. Справа не лише в тому, що люди більш за все бояться злочинів з насиллям - таких, які не часто можуть статись. Більшою загрозою являють собою інші випадки повсякденного життя такі, як автомобільні аварії або катастрофа на транспорті, нещасні випадки вдома або навіть неправильно надана медична допомога. Ми не боїмося, наприклад, уколу в поліклініці, а ось таким чином дуже просто можна заразитись на ВІЛ-інфекцію, захворіти СНІДом.

Отже, перше правило, яке зазвичай допомагає справитись зі страхом - вміння правильно оцінити реальність і масштаби загрози, а також можливість отримати допомогу. Ніколи не зажмурюйте від страху очей - навпаки, постарайтесь ширше їх відкрити й озирнутись навколо. Тут немає деталей, все може мати велике значення: чи один злочинець, що вирвав у вас сумочку; чи не видно випадкового перехожого, який вийде з-за рогу будинку і спроможний вам допомогти, чи не чутно яких-небудь кроків на сходах і т.п. Усе це може злякати насильника або, у крайньому випадку, відволікти його увагу. Для вас - це можливість для того, щоб вирватись, підняти тривогу, отримати необхідну допомогу.

Але якщо ви не впорались з собою, піддались страху і опинились на деякий час “засліпленим”, то постарайтесь швидше справитись із цим станом. Для цього корисно знати хоча б найпростіші психологічні техніки. Наприклад, існує такий найпростіший психологічний прийом: відчули страх - почніть повільно і глибоко дихати - глибокий вдих / повільний видих. І так хоча б разів десять. Навіть якщо сумочку вирвали і злочинець вже втік - це допоможе вам швидше прийти до тями і підняти тривогу. Якщо ж загроза, що виникла має інший характер і події розгортаються не настільки стрімко, то таке “заспокоєння” буде мати ще більший зміст. Таким чином, ви можете ефективно використати час, щоб повністю адаптуватися до ситуації, що виникла і включити у роботу свідомість. А там вже розум придумає сам, що йому робити далі.

Ще один прийом розрахований на більш складну ситуацію. Припустимо, що ви під завалом в результаті вибуху. Навколо уламки бетону, а між ними маленька ніша, і ви в ній. Становище складне, передусім своєю невизначеністю і нестійкістю. Піддались паніці, почнете “смикатись ” в різні сторони - почнуть рухатись навколо вас бетонні плити, і ваше становище стане вже нестерпним. Отже, потрібно передусім заспокоїти себе так, щоб не здійснювати зайвих рухів. Для цього дуже корисним буде просто поговорити самому з собою, при цьому назвати себе декілька разів по імені. Розмова з собою корисна тим, що вона переводить у зовнішній світ внутрішній стан, часто закутані переживання - вона їх ніби розплутує, вибудовуючи в ланцюжок причинно-наслідкові зв’язки, пояснює те, що відбулося і в якому становищі ви є. Така бесіда з самим собою заспокоює, нормалізує серцевий ритм, інші вегетативні прояви. Називаючи себе по імені, ви звертаєтесь до пам’яті дитинства - адже саме в дитинстві ми в максимальній мірі захищені, знаходимось у безпеці, і саме в дитинстві нас називають по імені.

Страх можна витіснити страхом. Наведемо приклад з іншої сфери, що свідчить про можливість такого ефективного витіснення.
“Колишній військовий розвідник А., що відрізнявся, на думку його колег, абсолютною відсутністю страху, згадував, що після першого перебування серед ворогів (в ролі одного з них) він став боятися, що коли- небудь може бути викритим: “Один раз, коли я готувався до наступного проникнення на ворожу територію, почуття тривоги було особливо сильним. Тоді я навмисно став посилювати його, впевнюючи себе, що я коли-небудь обов‘язково буду викритим і помру. Виникло почуття страху, воно було таким сильним, що я ніби пережив у думках почуття власної смерті. Після цього я вже не відчував страху. Два рази, коли я був на межі провалу, моя непохитність бентежила моїх противників і давала мені час уникнути небезпеки. ”
Техніки такого роду досить складні і не приносять великого задоволення, але часто вони є досить ефективними.
Послабимо агресію

Агресія є “найгарячіша форма поведінки”. Вона вміщує в собі надзвичайно потужний емоційний заряд. Самі вирази “ виведення з себе”, “нестриманий”, “доведений до білого каління” підкреслюють це. Отже, головною задачею є понизити це емоційне напруження, послабити його.
Звісно, агресія буває різноманітною. “Холодне” насилля терориста важко назвати агресією- це, скоріше за все, просто напад. Про емоційну агресію говорять у випадках відповідних емоцій- наприклад, про агресії людини, яка до цього була дуже налякана, але горить жагою помсти до кравдника. Звичайно, заздалегідь розраховану і давно сформовану агресію терориста звичайним людям в звичайних ситуаціях послабити важко.Але іноді це можливо та, безумовно, корисно.

Іноді буває достатньо сильно здивувати нападника. Відомий прийом- вчасно задати найбезглуздіше і неочікуване запитання, наприклад : “ А що це у вас з вухом?” Зазвичай людина у відповідь хапається за вухо або перепитує: “Що ви маєте на увазі? “. Тему можна продовжити: “ Я лікар і точно знаю – так починається рак шкіри” . Як правило, у відповідь виникає збентеження, яке можна використати: спробувати втекти, вдарити нападника, вибити його з рівноваги- цього буває достатньо для того щоб зменшити агресію. Відомо, що багато жінок змогли уникнути сексуального насилля, буквально приголомшивши насильника реплікою:” У мене сифіліс”.

Непоганий прийом - різке демонстративне підкорення. Як правило, агресивна людина налаштована на ваш опір, який йому прийдеться переборювати. Якщо ви ведете себе протилежним, не запрограмованим насильником чином, він може розгубитись. Цим можна скористатись.
Експериментально встановлено: часто однієї лише присутності людини, що демонструє модель неагресивної поведінки, буває досить щоб нейтралізувати агресію, яка походить від інших або провокується ними. Аналогічна дія зазвичай робить можливою загрозу помсти, негайної або затриманої, тим нижча вірогідність нашої агресивної поведінки. І навпаки: чим вища ймовірність помсти, тим менш агресивним стає кривдник.
Наостанок, важливим є вміння послабити особисту агресію. Вона рідко буває корисною. Скоріше навпаки: агресія народжує агресію, і невідомо, чим закінчиться ваша зустріч з такою ж агресивною людиною. Корисніше буде зберігати здоровий глузд, не піддаватися емоціям і тим самим перехитрити ворога. 

Хоча, безумовно, іноді корисним буває імітувати дуже агресивний стан ( типу “ я вас всіх зараз розірву”). Це те, що в кримінальному світі називається “брати на понт”, й інколи дає ефективний результат.

Зниженню рівня агресії допомогає загальне зниження рівня збудження людини. Іноді радять: попий водички, не напружуйся, розслабся. Вважають, що агресію понижують чи стримують три головні фактори: атрибуція, пом‘яrшення обставин, з’ясування причини.

Атрибуція- це ваше сприйняття причин, пояснення собі того, що відбувається. Вас дратує, коли важлива телефонна розмова раптово закінчується. Але має значення, чому так сталося: чи кинув співрозмовник слухавку, чи просто трапилась неполадка на лінії. Якщо ви припустите перше, то ваша зустрічна агресія буде виправданою і, природньо , посилиться. А якщо друге, то рівень агресивності відразу знизиться. У житті часто бувають ситуації, які можна сприймати по- різному. Чи дійсно продавець у магазині хотів вас образити, чи він просто незграбно висловився . Невже інший водій свідомо підрізав вам шлях на повороті , чи він просто не помітив вас. У таких випадках ми намагаємось визначити, чому інші ведуть себе таким чином, а не інакше . Висновки, до яких ми приходимо, дуже впливають на схильність агресивно діяти.

Пом ‘якшуючі обставини- це ті пояснення, які ви самі можете знайти в діях іншої людини або ж те, що вона може привести в своє виправдання. Експерементально встановлено, що попереднє пояснення і пояснення постфактум сприяє зниженню рівня агресії. Якщо заздалегідь ми дізнаємось, що людина знаходиться в стані гніву, то це приглушить бажання агресивно відповісти на його образливі слова на вашу адресу. Але для цього, звісно, ви самі не повинні півддаватись емоціям, інакше це понизить вашу здатність до переробки складної інформації про інших людей. Не просто так кажуть: коли в двері стукають емоції, розум стрибає з вікон. Не будьте імпульсивні- знайдіть і оцініть належним чином пом’ якшуючі обставини.
Вибачення і виправдання, “відшкодування збитків”. Відомо: якщо вибачення, що вам висловлюють, відверті, а докази, що приводяться, запевняють вас, і до того ж вам готові відшкодувати нанесену втрату, то ви можете швидко “відтанути”. Тоді ваш гнів зникне. Якщо вибачення здаються не відвертими, а виправдання фальшивими, це може навіть посилити гнів. Але багато залежить від вас: як ви сприйняли ці вибачення і пояснення. Якщо вам захочеться вгамувати агресію, вони вас задовольнять, якщо ні- навряд чи щось допоможе. Відомі побутові приклади, коли на вимогу : “Дай підкурити” ( звичайний початок для побутової агресії з боку вуличних хуліганів, яким потрібнр емоційно розігрітись вашою прогнозуючою відмовою) , людина починала відверто приносити вибачення і пояснення, чому він не може цього зробити (вчора кинув курити, забув купити). Приголомшені такою поведінкою, агресори зазвичай відразу розгублювались, відчували зніяковіння, вагались або навіть відмовлялись від своїх намірів. Перевірте на собі, чи зможете ви задовольнитись вибаченнями і виправданнями в тій чи іншій ситуації. Якщо так , то спробуйте використати цей прийом- нашкодити він , у крайньому випадку, не може.

     Гарним засобом попередження агресії зазвичай є демонстрація співпереживання (емпатія), вдалий жарт, демонстрація особистої проблеми. Відомо: людина нездатна здійснювати дві несумісні реакції в один і той самий час. Неможливо одночасно знаходитись у стані захоплення і депресії. Отже, можна понизити гнів і агресію, викликаючи почуття, які не взаємодіють з ними. Передусім -це гумор, демонстративне співпереживання (розподіл проблем) . Іноді вдавалося понизити агресію терористів, демонструючи готовність зрозуміти і розділити його проблеми. Відомо, що стокгольмський синдром пов’язаний не тільки з виникненням прив’язаності жертви до терориста, але і навпаки, з виникненням прив’язаності терориста до жертви. Таке зближення якраз і відбувається за рахунок зняття агресії через демонстрацію розуміння причини, що примушує людину до агресії.
       Американський досвід масового безладу і боротьби з ним, дозволив виробити цілий ряд різноманітних мір, що знижують вірогідність відносно масової агресії, яка може створити ситуацію хаосу і безладу. Передусім це рекомендації владним структурам, але в цілому ряді випадків ці рекомендації можна використати і звичайним людям.

При перебуванні у місцях масових скупчень людей

В умовах перебуванні у місцях масових скупчень людей необхідно дотримуватись основних правил поведінки, які забезпечать вашу особисту безпеку, допоможуть зберегти здоров’я, психічний стан та життя.

 

 

Конкурс "Юні таланти"

Офіційні веб-сайти